Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Найкращий кухар на селі / Новини
реклама
пт, 26 жовтня, 17:33 2192

Діно Дал Борго: "У сільських кухарів дуже великий потенціал!"

Щонеділі о 11:00 у шоу "Найкращий кухар на селі" глядачі телеканалу "Україна" можуть спостерігати за "апетитним змаганням" - кулінарним поєдинком кращих кухарів того чи іншого села.

Dino310x195Щонеділі о 11:00 у шоу "Найкращий кухар на селі" глядачі телеканалу "Україна" можуть спостерігати за "апетитним змаганням" - кулінарним поєдинком кращих кухарів того чи іншого села. Це емоційна сімейна програма, в якій два визнаних ресторанних експерта - італійський шеф-кухар Діно Дал Борго і кулінарний експерт з Одеси Лілія Лібкіна - відправляються в українські села для того, щоб серед звичайних людей з народу знайти самородків кулінарної майстерності. Нам вдалося поговорити з Діно Дал Борго і дізнатися найцікавіші подробиці його життя.

- Розкажіть, будь ласка, коли ви зрозуміли, що хочете займатися кулінарією?

- Я почав захоплюватися процесом приготування їжі ще в дитинстві. Майже всі члени нашої родини добре готують: моя мама і бабуся настільки смачно готують, що без тіні сумніву можу сказати: вони могли б працювати на будь-якій ресторанній кухні. Так що, можна сказати, талант до кулінарії у мене "в крові".

- За традицією, всі діти в нашій сім'ї отримували технічну або медичну освіту, однак я єдиний з усіх обрав кулінарну стезю. Під час літніх шкільних канікул ми з братом підробляли, для того щоб мати гроші на кишенькові витрати. Практично всі мої підробітки в той період були пов'язані з ресторанним бізнесом: я був офіціантом, барменом, допомагав на кухні. До речі, першу свою роботу я отримав в 14 років в кафе, основним профілем якого було морозиво. Тоді я й подумати не міг, що в майбутньому стану співвласником компанії з виробництва морозива! (Сміється.) А перший раз на ресторанну кухню я потрапив відразу перед вступом до інституту. Батьки планували, що я вступлю до медичного університету в Італії. Але в кінці серпня, перед самим вступом, я зрозумів, що професія лікаря - це не те, чим я хочу займатися. Тому я звернувся до знайомого, який збирався відкрити ресторан в нашому місті. На зустрічі він розповів докладніше про свою роботу, і я був по-справжньому натхненний цією професією. Тому я вирішив, що замість стетоскопа і шприців мене чекає професійна ресторанна кухня!

- Ви розповіли, що у вашій родині дуже люблять готувати. А чи є якісь особливі сімейні традиції?

- Я народився і виріс в Італії. Для кожного італійця сім'я має велике значення, а тому, звичайно ж, у нас безліч сімейних традицій. У нашій родині є особливий ритуал: так як в один прекрасний момент всі діти роз'їхалися по різних куточках Італії, а я взагалі переїхав до Києва, то ми домовилися, що хоча б раз на місяць обов'язково повинні влаштовувати сімейні вихідні і збиратися за одним столом. Тепер щомісяця я відкладаю всі свої справи і лечу додому, щоб зустрітися з родиною. Влітку ми допомагаємо з роботою в полі, адже в Італії наша сім'я живе в гірській місцевості. Взимку ми рано вранці відправляємося в ліс і заготовляємо дрова для опалення будинку. А щовечора, незалежно від пори року, ми влаштовуємо сімейні вечері.

Вдома під час Пасхи ми зазвичай печемо домашній хліб, він буває солодким або не солодким. Головне, що ми робимо це всією сім'єю. До речі, в Італії є ще одна чудова традиція, яка дуже перегукується з українськими звичаями: на Різдво ми їмо такі ж паски, як і в Україні на Великдень, тільки трохи більш здобні і без глазурі.

- Видно, що ви дуже любите свою сім'ю. Як же ви зважилися на переїзд в іншу країну?

- Наприкінці 2005 року я керував невеликим рестораном в Альпах. Це сезонна робота, тому, коли туристи перестають приїжджати на курорт, ресторан закривається на перерву в міжсезоння. Термін моєї роботи підходив до кінця, коли мій хороший знайомий запропонував попрацювати в Україні. Така перспектива дуже мене зацікавила, тому що в Києві ресторанна індустрія розвивається дуже активно.

На жаль, коли я переїхав до Києва, з'ясувалося, що чоловік, який брав мене на роботу, вже більше не пов'язаний із цим рестораном, тому довелося "викручуватися" самостійно. Мій професійний шлях у цій країні був непростим, але в підсумку я зробив кар'єру, про яку завжди мріяв (посміхається).

- Як ви відчуваєте себе в ролі ведучого?

- Мені дуже подобається моя робота в ролі експерта програми "Найкращий кухар на селі". Навіть незважаючи на те, що доводиться досить важко працювати, так як в будні дні я займаюся своїм бізнесом, а на вихідні їду на зйомки. Коли в п'ятницю робочий день закінчується о 8-9 вечора, а відразу після цього ми виїжджаємо на знімальну локацію, то буває, я сплю всього по дві-три години. Звичайно, це непросто, але задоволення від процесу завжди перевищує будь-які можливі незручності.

Мене дуже вразили українські сільські кухарі. Коли я дивлюся на кулінарні шедеври деяких з них, розумію, що вони готують на тому ж рівні, що і професійні кухарі. Здорово те, що вони готують з натуральних інгредієнтів: самі вирощують фрукти й овочі, а також птицю і домашніх тварин. Був особливо дивовижний випадок: дві жінки в одному із сіл викопали на своїй ділянці невеликі ставки, в яких розводили свіжу рибу. У результаті вони не купують її в магазині, а просто йдуть і виловлюють з чистої води. Вони можуть бути впевнені, що їх риба екологічно чиста, адже вона вирощена ними самостійно. Саме на зйомках нашого кулінарного реаліті-шоу я зрозумів, що сільські кухарі мають дуже великий потенціал!

Джерело: газета "Сегодня"

загрузка...

Новости партнеров

Загрузка...

Популярні новини